24 березня 2015 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених, аспірантів та студентів «Банківський та реальний сектор економіки: фінансово-економічні аспекти взаємодії та перспективи розвитку».

Із вступним словом виступила ведуча конференції, к.е.н, доцент кафедри банківської справи Ганна Романівна Балянт, зазначивши, що загалом на конференцію було подано 104 тези доповідей від представників 6 зарубіжних країн, а саме: Польщі, Австрії, США, Канади, Білорусі, Росії. та 14 вищих навчальних закладів України, зокрема: Ужгородського національного університету, Донецького національного університету, Національного університету ДПС України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Вінницького торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного торговельно-економічного університету, Хмельницького національного університету, Кіровоградського національного технічного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Прикарпатського національного університету ім. В Стефаника. Також доповідач зауважила, що така широка географія свідчать про актуальність заявленої тематики конференції, адже для подолання економічної та фінансової кризи в Україні потребує розв'язання питання призупинення спаду вітчизняного виробництва, активізації реального сектору економіки. Зростання обсягів банківського кредитування за останні роки не сприяли вирішенню проблем у реальному секторі, оскільки  банки зосереджували свою діяльність переважно на високодохідному роздрібному кредитуванні споживчих потреб населення.  Ганна Романівна підкреслила актуальність теми конференції, наголосивши, що сьогодні особливої уваги потребують питання, пов’язані із переорієнтацією банківських установ від спекулятивних операцій на розширення кредитування реального сектору економіки та підвищення ефективності впливу комерційних банків на нього через застосування кредитних важелів стимулювання виробництва. Тому метою конференції є обговорення актуальних для України питань підвищення взаємодії банківського та реального сектору економіки та розроблення практичних рекомендацій.

Із вітальним словом до учасників конференції звернувся д.е.н., професор, проректор з наукової роботи Зеновій-Михайло Васильович Задорожний, зазначивши, що обрана тема наукового заходу набуває особливої актуальності в сучасних умовах, оскільки на даний час банківська система України перебуває в кризовому стані, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці, практично відсутнім кредитуванням вітчизняного виробника, пригальмовуванням реформ, що обумовлено рядом як суб’єктивних, так і об’єктивних причин, основними серед яких є ведення бойових дій та анексія частини території України, непрофесійні дії банківського менеджменту та Кабінету Міністрів. Тому розвиток реального сектору та економічне зростання неможливе без комплексних структурних реформ та системного розгляду і розв’язання низки питань, пов’язаних із вдосконаленням валютної політики Національного банку України, податкового законодавства, покращенням формування бюджетів державного і місцевого рівнів та відновлення ефективності взаємодії між банками й виробничими підприємствами.  Також почесний гість конференції наголосив, що саме в Тернопільському національному економічному університеті існує велика кількість наукових шкіл та  висококваліфікованих вчених-науковців, що готові працювати на благо економіки, проте, на жаль, наука і практика на сьогодні не є взаємопов’язаними. Зеновій-Михайло Васильович побажав учасникам конференції ґрунтовних доповідей, палких дискусій та вдалих пропозицій з подальшим їх втіленням в практику.
Декан факультету банківського бізнесу к.е.н., доцент, Богдан Петрович Адамик відзначив, що ні одна країна не буде зростати, якщо не буде кредитуватись економіка, а в Україні даному питанню фактично не приділяють уваги, адже ні уряд, ні НБУ не спромоглись  забезпечити розвиток вітчизняної банківської системи, яка виступає основним джерелом фінансових ресурсів для реального сектору. Крім того, існує значна недовіра до банків, регулятора, Голови НБУ, адже банкрутство понад 36 банків за останні два роки спричинило значний відтік депозитів з банківської системи, що зумовило негативні наслідки й для розвитку економіки. На завершення свого виступу, Богдан Петрович висловив впевненість в тому, що пропозиції, висунуті в рамках роботи конференції, будуть почуті в профільних комітетах Верховної Ради України, побажав усім присутнім не втрачати оптимізму, плідної  роботи та бути фахівцями своєї справи.
Завідуючий кафедрою банківського менеджменту та обліку, д.е.н., професор,  Богдан Любомирович Луців від імені організаторів конференції привітав колег та студентів з інших університетів, а також студентів факультету банківського бізнесу, а саме студентські наукові гуртки «Банківський аналітик», «Грошова парадигма» та «Банківські менеджери». У своєму виступі Богдан Любомирович підкреслив, що вся проблематика сьогодення, яка потребує розв’язання, сфокусувалась у тематиці наукового заходу, а тому висновки, що будуть зроблені під час змістовних та цікавих виступів учасників міжнародної конференції, мають бути систематизовані та направлені у відповідні профільні структури для їх подальшої практичної реалізації. На завершення Богдан Любомирович додав, що саме молодим науковцям слід займатися реформуванням банківської системи, наголосив на потребі вчитися і працювати заради розвитку власної держави та побажав учасникам гарних вражень від наукового заходу.
Голова Ради молодих вчених Тернопільського національного економічного університету, к.е.н, доцент кафедри податків і фіскальної політики Тарас Ярославович Маршалок привітав учасників конференції, зазначивши, що йому надзвичайно приємно знаходитися в колі молодих талановитих людей, що прагнуть змін та готові до наполегливої праці. Також зауважив, що занепад банківської системи спричиняє зниження рівня ВВП та стримує розвиток економіки, що зумовлює необхідність вирішення низки питань, пов’язаних із відновленням стимулюючого впливу банків на економічний розвиток України. А це потребує нових поглядів молодих науковців та студентів, які на основі знань, що даються під час навчання, здатні сформувати пропозиції щодо реформації економіки та банківської системи. Тарас Ярославович побажав присутнім плідної роботи та вагомих результатів.
У ході пленарного засідання було заслухано 8 наукових доповідей. Зокрема із доповіддю «Побудова оптимальної структури кредитного портфеля банку як спосіб зниження рівня кредитного ризику» виступила Христина Козлова (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик»), яка у своєму виступі зазначила теоретичну суть оптимального кредитного портфеля та вказала на важливість відповідності його складу й структури кредитній та маркетинговій політиці банку і його плану стратегічного розвитку. Також доповідач відмітила, що оптимальний кредитний ризик і оптимальний кредитний портфель є тісно пов’язаними, оскільки при оптимальній структурі кредитного портфеля банку досягається й оптимальна величина кредитного ризику. Величину ж оптимального кредитного ризику кожен банк встановлює самостійно, керуючись власними міркуваннями і обраною стратегією управління. Підсумовуючи, студентка проаналізувала допустимі зони ризику та запропонувала модель оптимізації кредитного портфеля за допомогою програмного забезпечення «Пошук рішення» табличного процесора Excel.
Керуючий Тернопільською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» Максим Сергійович Павлов вказав на тісну взаємодію реального сектора економіки та банківської системи і проаналізував ситуацію із валютним курсом, вказавши, що  починаючи з 2005 року сальдо торгівельного балансу України є від’ємним, адже Україно практично не виробляє конкурентоспроможної продукції, що спричиняє відтік фінансових ресурсів в нові технології. Також акцентував увагу на тому, що поки не відновиться довіра до банківської системи, населення вилучатиме депозити з банків, які, відповідно, не матимуть ресурсів для кредитування економіки. В підсумку, Максим Сергійович висловив думку, що уряд є «зріз» суспільства, тому потрібно бути патріотом і зміни починати із себе, що дозволить здійснити особистий внесок кожного у розвитку економіки.
Керуючий Тернопільським відділенням №1 ПАТ АКБ "Львів" Віталій Степанович Гнатів            звернув увагу присутніх на діяльність банку в сфері актуальних банківських послуг та продуктів, зазначивши, що на сьогодні для успішного ведення бізнесу варто дотримуватися гнучкого та лояльного підходу до клієнтів. Також увагу аудиторії було сфокусовано на тому, що можливість банків задовольняти фінансові потреби підприємств для їх інноваційного розвитку є тим фактором, що здатен запустити процес економічного відновлення країни. Віталій Степанович побажав учасникам наукового заходу хорошої дискусії та ґрунтовних наукових напрацювань, результати яких будуть втілені у практику.
Марія Баранюк (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») виступила з роботою на тему: «Взаємодія банківського та реального секторів економіки», у якій вказала, що в умовах нестабільної економіки України, коли інвестиційні можливості підприємств усіх форм власності є обмеженими, а зовнішні інвестиції через низький рейтинг нашої держави та політичну ситуацію на міжнародних ринках капіталу є незначними, саме на банки, як найбільш розвиненому сектору серед комерційних фінансових організацій, покладається завдання розвитку інвестиційної активності. Доповідач зазначила, що на сьогодні банківське кредитування є одним із основних джерел фінансової підтримки реального сектора економіки, що виступає поштовхом для подальшого економічного розвитку України. Завершуючи свій виступ, Марія Баранюк запропонувала напрями покращення взаємодії банківського та реального секторів економіки.
Про особливості здійснення монетарної політики НБУ розповіла Марина Варга (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») у доповіді «Особливості реалізації монетарної політики НБУ в умовах фінансової дестабілізації та кризових явищ в економіці», в якій зазначила, що проблема становлення української національної системи грошово-кредитних відносин є основоположною у сфері економічного реформування держави, адже відбувається зростання фінансового сектора, до змін якого особливо чутливими є країни з перехідною економікою. Також доповідач розглянула трактування сутності монетарної політики, визначила суть її цілей, інструментів, проаналізувала динаміку курсу гривні по відношенню до долара США та індексу споживчих цін, здійснила кореляційний аналіз впливу валютного курсу на індекс споживчих цін з урахуванням часових лагів та охарактеризувала монетарну політику ФРС США. На думку Марини Варги, для забезпечення довгострокового розвитку економічної системи, уряду слід розробити чітку, зрозумілу усім економічним агентам концепцію економічного розвитку національної економіки, що буде включати реальні пріоритети та механізми їх реалізації.
Із доповіддю «Механізм залучення іноземних інвестицій в реальний сектор економіки України» виступив Владислав Ріпко (студент економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка), підкресливши, що невід’ємною складовою державної інвестиційної політики, крім формування сприятливого інвестиційного клімату і пошуку неінфляційних джерел фінансування структурних перетворень, є організація моніторингу ефективності здійснюваних капіталовкладень і розробка пропозицій щодо її підвищення. Також доповідач закцентував увагу на тому, що головним завданням для України, при залученні необхідних для структурної перебудови економіки держави іноземних інвестицій, є створення таких умов щодо іноземного інвестування, які б при гарантуванні засад економічної безпеки держави одночасно забезпечували максимальне зближення її інтересів з інтересами іноземних інвесторів. У висновках студент висловив позицію, що багатоаспектна проблематика активізації інвестиційних процесів в Україні вимагає поліпшення макроекономічної ситуації і послідовної реалізації системи взаємопов’язаних економічних, правових, організаційних і інформаційних заходів, спрямованих на утворення привабливого інвестиційного клімату.
Про методи боротьби із «брудними» грошима розповіла Наталя Лийзьо у доповіді «Легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом: сучасний стан та шляхи запобігання» (студентка економічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет»). Доповідач зауважила, що легалізація доходів отриманих злочинним шляхом є одним з найнебезпечніших злочинів сучасного світу, який набув міжнародного значення і є серйозною загрозою для державної політики всіх країн світу, оскільки негативно впливає на стан національної економіки. Серед основних причин, які спонукають осіб мати незаконні доходи, студентка виділила наступні: соціально-психологічні причини, які полягають у задоволенні особистих потреб; високий податковий тиск на фонд заробітної плати, що спонукає підприємців до виплати її в конвертах; хабарі, які зумовлені існуванням великої кількості державних дозвільних процедур. Підсумовуючи, Наталя Лийзьо запропонувала основні напрями вдосконалення системи запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом через забезпечення повернення із-за кордону коштів та активів, одержаних злочинним шляхом унаслідок операцій з легалізації коштів відповідно до рекомендацій міжнародних організацій та посилення державного контролю за фінансовими операціями публічних осіб України.
Марія Марусин (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») виступила із роботою «Особливості валютного ринку в Україні», в якій зазначила, що в умовах активізації процесів фінансової глобалізації найбільшою мірою економіка потерпає саме від макроекономічного валютного ризику, з яким держава зіштовхується у разі неочікуваної зміни курсу валюти, паритету купівельної спроможності або умов обміну валюти. Доповідач проаналізувала діяльність НБУ на валютному ринку у 2014 році, охарактеризувала ключові події валютного регулювання за останні три місяці 2015 року, визначила основні фактори, що негативно впливають на банківську систему та динаміку середнього офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, розглянула активність суб’єктів тіньового сегменту валютного ринку в Україні. Завершуючи виступ, Марія Марусин зазначила, що для стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно здійснити наступні заходи: зменшити видатки держбюджету, вивести з ринку усі неплатоспроможні банки, встановити курсовий валютний коридор, проводити роз’яснення своїх дій серед населення, визначити вузьке коло осіб, відповідальних за інформаційну політику в уряді та центральному банку з приводу курсової політики, запровадити регулярні брифінги керівників НБУ у форматі щотижневих заяв про стан економіки.
Оксана Розман (студентка економічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет) виступила із роботою «Краудфандинг: перспективи та спосіб впровадження в банках України», в якій підняла питання низького рівня інноваційного розвитку України та необхідності виокремлення і розгляду такого поняття як «краудфандинг», що являє собою колективне співробітництво людей, які добровільно об’єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило через Інтернет, щоб підтримати проекти інших людей або організацій. Також в процесі дослідження було виявлено, що реалізація краудфандингових проектів відбувається за допомогою спеціальних Інтернет-платформ, найпопулярнішою серед яких є Kickstarter. Завершуючи виступ, доповідач запропонувала наступні методи популяризації і розвитку краудфандингу в Україні: залучення інвестицій на краудфандингові платформи; створення місцевих та регіональних інвестиційних проектів; запровадження системи внутрішнього контролю за використанням зібраних коштів; залучення середнього та великого бізнесу до участі в проектах.
Із доповіддю «Концентрація банківського капіталу в Україні» виступив Ярослав Білоголовка (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківські менеджери»). У своєму виступі студент звернув увагу на те, що в умовах загострення конкурентних відносин на вітчизняному банківському ринку важливого значення набувають нові підходи до розроблення ресурсної політики, зокрема заходи, спрямовані на формування достатнього за обсягами власного капіталу. Доповідач відмітив, що чим вищий рівень капіталу, тим вища стійкість банку, адже він слугує забезпеченням за всіма операціями – від видачі кредитів до купівлі цінних паперів. При цьому незначний обсяг власного капіталу помітно знижує інвестиційні можливості кредитної установи. Для вирішення проблеми щодо підвищення концентрації банківського капіталу та надійності установ банківської системи України, на думку студента, доцільно було б: поліпшити якість капіталу та забезпечити достатній рівень покриття ризиків, що приймаються банками; стимулювати приплив капіталу у банки за рахунок активного залучення коштів акціонерів; збільшувати показник адекватності капіталу через консолідацію банківської системи України.
Марина Варга (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») відмітила, що політика, спрямована на підтримку іноземних підприємств з метою залучення інвестицій в країну може призвести до витіснення вітчизняного виробника, адже його продукція стане менш конкурентоздатною. 
У процесі роботи конференції доповідачі відповідали на численні запитання учасників та провели активну дискусію щодо заданої тематики. Так, Богдан Ризванюк (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківські менеджери») доповнив, що Кабінет Міністрів України вносив пропозицію легалізувати кошти «чорного» ринку та проаналізував позитивні та негативні наслідки від таких дій уряду. Також порівняв моделі впливу банківської системи на кредитування в США, де процентна ставка за кредит становить до 1% та України, де плата за кредитні операції стягується в розмірі біля 30%. Також Богдан підняв питання доцільності проведення щотижневих брифінгів керівництвом НБУ.
Катерина Вихристюк (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») охарактеризувала заходи, спрямовані на стимулювання інвестицій в реальний сектор та визначила ефективність їх реалізації в Україні.
Микола Когут (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») закцентував увагу присутніх на проблемі захисту іноземних інвесторів в Україні та підняв питання джерел покриття боргів НАК «Нафтогаз» та дефіциту державного бюджету неемісійним методом.
Анастасія Шкатула (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») вказала на складність здійснення прогнозування ймовірності повернення кредитів, виданих підприємствам реального сектора економіки та оцінила зону ризику, в якій знаходяться банки України. 
Про вплив різноманітних лояльних програм на збільшення обсягів кредитування реального сектора розповіла Уляна Гринчевська (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма»), а також проаналізувала заходи, що дозволять відновити кредитну взаємодію між банками і підприємствами.
У ході проведення конференції функціонували 3 секції.
На засіданні секції №1 «Монетарні та фіскально-бюджетні важелі стимулювання банківського кредитування реального сектора економіки» були порушені актуальні питання сучасних реалій розвитку банківської системи та стану кредитування реального сектора економіки, особливостей рефінансування регулятором комерційних банків та впливу цих операцій на кредитну діяльність банківських установ, шляхів стабілізації валютного курсу в Україні Зокрема, бурхливі дискусії розгорнулися щодо необхідності підвищення відповідальності за повернення вкладів фізичних осіб, можливих напрямів відновлення довіри до банківської системи та стабілізації валютного курсу, ефективності використання інструментів грошово-кредитної політики в контексті їх впливу на кредитування реального сектору. В процесі роботи секції було заслухано 7 доповідей.
Зокрема Анастасія Шкатула (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик») у роботі «Сучасні реалії розвитку банківської системи» проаналізувала основні показники діяльності банків Україні та зазначила, що політична і військова нестабільність негативно вплинули на розвиток банківського сектору країни, що спричинило значне падіння ВВП, девальвацію гривні, високий рівень споживчої інфляції, втрату третини депозитів й погіршення якості клієнтського портфеля. Доповідач вказала на основні напрями розвитку вітчизняної банківської системи, серед яких відмітила підвищення рівня капіталізації та збільшення сукупних активів банків, їх орієнтація на міжнародний ринок, створення належної законодавчої бази з регулювання банківської діяльності.
Ірина Замолинська (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у роботі «Кредитування реального сектора економіки України як необхідна умова економічного зростання» закцентувала увагу присутніх на тому, що проблема розвитку національного виробництва тісно пов’язана з кредитуванням, оскільки у сучасних умовах товаровиробники не мають достатньої кількості власних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Доповідач також проаналізувала динаміку співвідношення банківських кредитів, наданих нефінансовим корпораціям і домогосподарствам  до ВВП в Україні та порівняла дані показники з іншими країнами.  Підсумовуючи, Ірина запропонувала напрями активізації кредитування банками реального сектору шляхом удосконалення технологій і методів управління кредитним ризиком, створення умов для зацікавленості банків в розміщенні активів в базові галузі економіки.
У доповіді «Сучасний стан кредитування реального сектора економіки» Катерина Вихристюк (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») зазначила, що на даний час банки не мають змоги кредитувати реальний сектор економіки, оскільки внаслідок зростання проблемних кредитів вони змушені створювати значні резерви за активними операціями, що негативно вплинуло на банківську діяльність. Також доповідач зауважила, що на сьогоднішній день реальний сектор економіки потребує значних фінансових вливань, що не можливо забезпечити без зниження процентних ставок, а для цього потрібно покращувати загальне економічне середовище, підвищуючи    впевненість підприємств і банків у стабільності правил ведення бізнесу в країні.
Олег Сивик (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у роботі «Шляхи стабілізації валютного курсу в Україні» підкреслив, що запровадження більш гнучкої і точної стратегії управління валютними інтервенціями дасть можливість зменшити витрати золотовалютних резервів, розмір яких і так на сьогоднішній день є найменшим за 11 років. Доповідач наголосив на необхідності  заборони дострокового зняття депозитів та оголошення банківських канікул в критичних ситуаціях, що дало б змогу гарантувати вкладникам повернення їх депозитів. Крім того, студент зазначив, що для того щоб методи регулювання економіки були вдалими, їх потрібно застосовувати не ситуативно, що має місце в Україні, а превентивно.
У доповіді «Рефінансування - допоміжний інструмент чи руйнівний фактор економіки України» Аліна Головатюк (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») здійснила аналіз видів забезпечення за кредитами рефінансування та максимальної суми надання кредиту від суми забезпечення. Також наголосила на необхідності вдосконалення процентної політики НБУ, оскільки результативність механізму рефінансування значною мірою залежить від процедури регулювання процентних ставок та обмеження банківської маржі за операціями, що здійснюються з використанням кредитних ресурсів центрального банку. Підсумовуючи, Аліна Головатюк зауважила, що ефективна політика рефінансування сприятиме зростанню прозорості та передбачуваності дій НБУ, стимулюватиме підвищення довіри населення до банківської системи, що призведе до стабілізації її розвитку в період фінансової нестабільності.
Павло Василина (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у доповіді «Сучасний стан рефінансування НБУ комерційних банків» дослідив динаміку кредитів рефінансування Національного банку України в розрізі інструментів рефінансування протягом 2011-2014 рр. Доповідач також зауважив, що рефінансування є дієвим методом тимчасової підтримки ліквідності банку в екстрених ситуаціях, проте кошти рефінансування не повинні розглядатись як єдине джерело надання дешевих кредитних ресурсів, НБУ має ретельно стежити за цільовим використанням кредитів рефінансування з метою уникнення спекуляцій.
На засіданні секції №2 «Фінансова стабільність банківської системи в умовах кризи та взаємодія банків з економікою» була піднята гостра полеміка щодо підвищення ефективності функціонування банківської системи і напрямів її розвитку в умовах фінансової глобалізації. Також були порушені питання стимулювання кредитування банками підприємств на населення в умовах фінансової нестабільності та ролі, яку повинен відіграти НБУ в цьому процесі. У ході роботи секції було заслухано 7 доповідей.
Микола Когут (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у доповіді на тему «Діяльність транснаціональних банків на прикладі JP Morgan Chase & Co i HSBC Holdings» розглянув основні функції транснаціональних банків, особливості їх утворення, функціонування та вплив на сучасні світові фінансові і грошові ринки. Особливу увагу доповідач звернув на історію створення такого роду банків, процес їх формування і розширення світового впливу, а також проаналізував основні аспекти їх діяльності. Завершуючи свій виступ, Микола Когут зазначив майбутні цілі та плани JP Morgan Chase & Co i HSBC Holdings, а також їх системну важливість для світових ринків.
Василь Бернатович (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у своїй роботі «Стратегія розвитку банківської системи в умовах фінансової глобалізації» охарактеризував банківську систему, її структуру та функції,  та здійснив оцінку конкурентоспроможності вітчизняної банківської системи на міжнародному фінансовому ринку, яка, згідно з оцінкою доповідача, знаходиться на доволі низькому рівні. Крім того, Василь Бернатович проаналізував стратегію розвитку банківської системи 2020, звернувши особливу увагу на реформи, що передбачені цією програмою й оцінив можливість їх реалізації на практиці. На завершення доповідач зупинився на кроках, реалізація яких дозволить підвищити конкурентоспроможність вітчизняного банківського сектору на міжнародному ринку.
Зокрема, Олександр Аврамчук (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») виступив з доповіддю «Фінансова стабільність банківської системи в умовах кризи та взаємодія банків з економікою», в якій зазначив, що розвиток економіки країни в значній мірі залежить від стану банківської системи загалом, адже банки контролюють усі грошові потоки між економічними агентами. Також вказав на те, що Україна на даний час знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що супроводжується великим рівнем інфляції, девальвацією гривні, значною кількістю спекулянтів на фінансовому ринку. При цьому НБУ веде невиважену політику щодо врегулювання ситуації. Для покращення фінансового становища студент запропонував: змінювати законодавчу базу щодо регулювання банківських установ та розрахунків між ними та їх клієнтами; запобігати розвитку «тіньових» розрахунків; повернути довіру населення до банківської системи.
Олександр Голик (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківські менеджери») презентував доповідь «Особливості кредитування комерційними банками України в умовах фінансової нестабільності» та вказав на те, що у сучасних умовах необхідно активно розширяти процес кредитування, зокрема шляхом введення нових кредитних продуктів, спрощення процедур оформлення кредиту, пониження відсоткових ставок, розширення штату кредитних експертів з подальшою їх спеціалізацією на продавців кредитних продуктів, кредитних аналітиків та кредитних інспекторів. Також доцільно вдосконалювати та широко застосовувати існуючі методи регулювання ліквідності й платоспроможності комерційних банків, які не повинні суперечити встановленим НБУ нормам і обмеженням діяльності банківських установ та існуючій системі оподаткування діяльності банків.
Богдан Ризванюк (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківські менеджери») у доповіді «Центральний банк та його функції в сучасних умовах» відзначив, що головною ланкою банківської та кредитної системи будь-якої держави є її центральний банк, тому важливо, щоб його дії були злагодженими і спрямованими на розвиток банківської системи. Оскільки сьогодні НБУ не до кінця справляється з покладеними на нього функціями та завданнями, то важливо, щоб його діяльність була чітко направлена на подолання кризового стану в банківському секторі економіки.
Про напрямки посилення фінансової безпеки банківського сектору розповіла Юлія Жадан (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у доповіді «Забезпечення фінансової безпеки банківської системи в період нестабільного стану валютного ринку». Доповідач зазначила, що непередбачувані складні процеси, що відбуваються на валютному ринку України сьогодні відіграють значну роль в економічному житті держави, тому потрібно постійно прослідковувати і аналізувати усі процеси, що відбуваються на ньому. Так, багато банків виводяться з ринку, що не сприяє підвищенню довіри до банківської системи і національної валюти. Банківські установи зіштовхнулись і з курсовою проблемою, адже вимушені повертати строкові валютні депозити, в той час як платоспроможність клієнтів за валютними кредитами в національній валюті знижується. У підсумку банки вимушені піднімати ставки за валютними кредитами, йти на міжбанківський ринок, або залучати кошти у материнських структур.
Тетяна Табака (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у роботі «Вплив інфляції на формування банківської системи» підкреслила, що для сучасних умов характерна криза платежів, що охопила практично всі галузі народного господарства, включаючи банківську систему. Крім того, галопуюча інфляція, що проявляється в девальвації національної валюти, зростанні реальних цін на імпортні товари, зниженні купівельної спроможності населення унаслідок підвищення цін без відповідного росту заробітної плати, спричинила значні інфляційні очікування населення, що негативно впливає на можливість відновлення економічного зростання країни.
Ірина Дмитрів (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківські менеджери») у своїй роботі «Сучасний стан банківської системи України» відзначила, що проблематика сучасного стану банківської системи України є дуже актуальною, оскільки банківська система знаходиться в умовах кризи, що зумовило існування таких основних загроз стабільності банківської системи, як: недостатній рівень капіталізації, нестабільність ресурсної бази, погіршення фінансових результатів, посилення боргового навантаження, скорочення обсягів кредитування, що в подальшому може позначитись на якості кредитного портфеля банків. В доповіді також були розглянуті основні проблеми і перспективи розвитку банківської системи України.
На засіданні секції №3 «Шляхи вдосконалення інноваційної та інвестиційної діяльності банківських установ» було розглянуто ряд актуальних проблем діяльності банківської системи України. Зокрема, бурхлива полеміка розгорнулася щодо інноваційної банківської діяльності у фінансовому обслуговуванні реального сектора економіки, шляхів вдосконалення інвестиційної роботи банківських установ та зниження факторів впливу на потенціал банківської системи України. Були порушені питання функціонування та розвитку фондового ринку України, фінансової безпеки банківського сектору та забезпечення його фінансової стабільності. У ході роботи секції було заслухано 6 доповідей.
Зокрема, Марія Вільшанська (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у доповіді «Інноваційна банківська діяльність у фінансовому обслуговуванні реального сектора економіки» зазначила, що у сучасних умовах, в зв’язку із необхідністю відновлення довіри до банківської системи та посилення її ролі у забезпеченні стабільного економічного розвитку, доцільно здійснювати аналіз стратегічної спрямованості інноваційної діяльності банків в контексті обслуговування реального сектора економіки. Також студентка охарактеризувала основні інноваційні інструменти, а саме: кеш-менеджмент, проектне та структуроване фінансування, відокремлення процесів фінансування малого та середнього бізнесу та діяльності стартапів й зауважила, що їх подальше впровадження дозволить розвинути в Україні конкурентоспроможний ринок фінансових послуг, що слугуватиме стимулом і каталізатором інноваційного розвитку економіки загалом.
Марія Красуля і Людмила Слупська (студентки факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківські менеджери») виступили з доповіддю «Забезпечення фінансової стабільності в банківській системі України», в якій обґрунтували тезу про те, що у зв’язку з негативними наслідками світової фінансової кризи Україна останніми роками зіштовхнулася із важливою проблемою щодо подальшої стратегії розвитку банківської системи та вибору методів щодо забезпечення її стабільності. Також студентки проаналізували основні фактори впливу на фінансову стабільність банків, серед яких відмітили: загальноекономічний стан країни, стан фінансового ринку, соціально-політичну ситуацію в державі та внутрішню стабільність банку і зазначили заходах щодо забезпечення фінансово стабільного розвитку банківської системи України. 
У доповіді на тему «Фінансова безпека банківського сектору» Яна Колесник та Христина Мендлюк (студентки факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківські менеджери») відмітили, що в Україні в умовах розвитку ринкового середовища дедалі більшого значення набувають питання безпеки бізнесу, що є одним із обов’язкових чинників підтримання усталеності економічного та соціального розвитку країни, підвищення її обороноздатності, виключення або мінімізації ймовірності виникнення соціальних, трудових, міжнаціональних та інших конфліктів, що загрожують безпеці держави. Також в доповіді були розглянуті чинники фінансової безпеки комерційного банку, а саме: рівень підтримання ліквідності, впровадження фінансових інновацій, збереження активів, забезпечення прибутковості. 
Андрій Тихонов (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківські менеджери») у доповіді «Фондовий ринок в Україні: стан та перспективи розвитку» зазначив актуальність проблеми виявлення особливостей функціонування та розвитку фондового ринку України, а також обґрунтував напрями підвищення його ліквідності та ефективності. Також зауважив, що сьогодні фондовий ринок України значно відстає у розвитку від фондових площадок промислово розвинутих країн та вказав основні причини такої ситуації. Крім того, студент виділив напрями удосконалення вітчизняного ринку цінних паперів, серед яких вказав наступні: стабілізація законодавчої бази, створення належної системи захисту прав інвесторів, власників цінних паперів; прийняття єдиного закону, який регулював би випуск та обіг усіх видів цінних паперів і питання професійної діяльності на ринку фінансових інструментів; упровадження дієвої системи фінансової відповідальності щодо порушників, професійних учасників ринку цінних паперів.
В доповіді «Фактори впливу на інвестиційний потенціал банківської системи України» Ярослав Равлінко (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») оцінив інвестиційний потенціал банківської системи та зауважив, що його варто аналізувати як ефективне використання наявних і потенційних можливостей банку та як подальше нарощування ресурсів і можливостей за рахунок здійснення інвестиційної діяльності. Також студент розглянув досвід розвинених країн в інвестиційному процесі та прокласифікував фактори, що впливають на інвестиційний потенціал банківської системи. Підсумовуючи, доповідач наголосив на тому, що інвестиційний потенціал банківської системи повинен сприяти зростанню частки прямих іноземних інвестицій та підвищенню рейтингу економіки в цілому.
Анна Вергелес (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») виступила з доповіддю на тему «Шляхи вдосконалення інноваційної та інвестиційної діяльності банківських установ», в якій визначила, що інвестиційний потенціал України характеризується низькою економічною ефективністю, що призводить до уповільнення інноваційного розвитку економіки. Однією з перешкод досягнення стабільних та високих темпів економічного зростання доповідач виділила недостачу фінансових ресурсів для підтримки інноваційної діяльності в країні. Також відмітила, що основним недоліком діяльності українських банків з погляду інвесторів залишаються високі кредитні ставки, а для їх зменшення студентка запропонувала систему заходів зниження ризику кредитування інноваційно-інвестиційної діяльності.
Після завершення секційних засідань було проведено підсумкове засідання конференції, на якому до слова був запрошений завідуючий кафедрою банківської справи, доктор економічних наук, професор Олександр Валерійович Дзюблюк. Аналізуючи сучасний стан економічного розвитку держави та банківської системи, Олександр Валерійович закцентував увагу на причинах виникнення кризових явищ, зазначивши низьку кваліфікацію керівних кадрів та працівників як один із основних факторів, що їх спричинив. Звичайно існує ряд об’єктивних чинників, що впливають на економіку, але сьогоднішня криза – це продовження кризи 2008-2009 рр., яка почалась всього лиш з одного банку – Промінвестбанку, проте свідоме нагнітання ситуації навколо нього вплинуло на стабільність всієї банківської системи і вже в 2014 році банки посипались за принципом доміно. При цьому завідуючий кафедрою банківської справи зауважив, що в 11 з 36 банків, до того як вони були виведені з ринку, працювали тимчасові адміністратори від НБУ та надавались значні обсяги кредитів рефінансування, що вказує на свідомі рішення з боку регулятора. А відтак постає об’єктивне питання, пов’язане із  тим, хто повинен понести відповідальність за такі збитки, завдані державі. Щодо питання довіри до банківської системи, то вона впала до критичної позначки, та й за такого курсу ніхто не триматиме свої кошти в банку. У своєму виступі Олександр Валерійович вказав і на те, що в першу чергу банки повинні виконувати посередницьку місію, здійснюючи кредитування реального сектора економіки, адже їх діяльність ліцензується не для того, щоб вони займались спекуляціями на валютному ринку. Таким чином, які б заходи не вживав НБУ, вони будуть запізнілими до тих пір, поки до керівництва банківською системою не прийдуть грамотні кваліфіковані працівники і саме це поставить економіку України на рівні з європейською. Також завідуючий кафедрою банківської справи відмітив, що саме науковою роботою можливо забезпечити майбутнє зростання економіки і висловив сподівання, що усі наукові ідеї та розробки студентів знайдуть практичне втілення в функціонуванні банківської системи.
За результатами пленарного та секційних виступів  грамотами за найкращі роботи було нагороджено 17 доповідічів, а за активну участь у роботі конференції було нагороджено 7 студентів.