20-21 березня 2012 р. відбулася Всеукраїнська наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, присвячена 10-річчю кафедри банківської справи ТНЕУ "Ефективність функціонування банківської системи України як основа макроекономічної стабілізації

На науковому заході були присутні організатори конференції – студенти-учасники наукових гуртків кафедри банківської справи «Банківський аналітик» та «Грошова парадигма», викладачі кафедри банківської справи ТНЕУ, а також студенти і аспіранти інших вищих навчальних закладів України, зокрема Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана, Донецького державного університету управління, Севастопольського інституту банківської справи Української академії банківської справи Національного банку України, Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля, Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України.Із вступним словом виступила ведуча конференції, к.е.н, доцент кафедри банківської справи Ольга Олегівна Іващук, привітавши всіх учасників конференції та зазначивши, що одним з основних завдань, які сьогодні стоять перед банківською системою України, є підвищення її ролі у процесах економічних перетворень в умовах євроінтеграції та глобалізації. Ольга Олегівна підкреслила актуальність теми конференції, наголосивши на тому, що саме від ефективної діяльності банківського сектору  залежить економічне зростання та соціальний розвиток країни, а тому першочерговим завданням є пошук науково обґрунтованих організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності функціонування банківської системи. 

Із вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Тернопільського національного економічного університету, д.е.н., професор Сергій Ілліч Юрій. Сергій Ілліч привітав усіх учасників конференції і кафедру банківської справи з нагоди 10-річчя та відзначив, що дослідження грошової та фінансової системи потребує глибоких знань та теоретичного підґрунтя, підкресливши, що саме банківська система сприяє розвитку економіки, кредитних відносин та руху міжнародного капіталу. Сергій Ілліч у подальшому побажав учасникам конференції плідної  роботи, бути фахівцями своєї справи та не зупинятись на досягнутому.

Д.е.н., доцент, голова Ради молодих вчених Григорій Леонардович Монастирський привітав учасників конференції, звернувши увагу на те, що студенти двох наукових гуртків кафедри банківської справи відіграють провідну роль у організації наукової діяльності всього університету, а також підкреслив, що формулою успіху є амбітність, бажання працювати та наполегливість, тому побажав учасникам нових досягнень у досліджуваній проблематиці.

З вітальним словом виступила д.е.н., професор кафедри фінансів Тетяна Олексіївна Кізима, побажавши учасникам конференції успіхів у своїх починаннях та наукових здобутків. Вона відзначила, що однією з найбільш привабливих форм заощаджень для господарюючих суб’єктів є банківські вклади, які є більш надійними та мають фіксовані доходи попри значні ризики.  Тетяною Олексіївною було зауважено, що однією з умов успішного та ефективного функціонування банківського сектору є фінансово грамотне населення, а тому роль такої конференції у підвищенні рівня фінансової грамотності є надзвичайно важливою.

Декан факультету банківського бізнесу, к.е.н., доцент Василь Онуфрійович Ткачук привітав кафедру банківської справи з ювілеєм, підкресливши, що банківська система України є дуже чутливою до різних змін в економіці хоча також має потужні важелі впливу на її розвиток. Було вказано на важливу роль наукових гуртків кафедри банківської справи в організації науково-дослідної роботи факультету. Василь Онуфрійович також зауважив, що студентська наука є необхідною для здобуття організаційних здібностей, набуття навиків диспуту та відстоювання своєї точки зору.

У ході пленарного засідання було заслухано 6 доповідей. Зокрема, із доповіддю «Вплив фінансової нестабільності на кредитно-інвестиційну діяльність банків у процесі взаємодії з реальним сектором економіки» виступив Віталій Іолтуховський (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик»), який проаналізував динаміку кредитної діяльності банківських установ та зауважив, що основними чинниками, які зумовлюють утримання на високому рівні маржі між депозитними та кредитними ставками комерційних банків, є їх високі витрати та значні відрахування в резерви через низьку якість кредитного портфеля. Висвітлюючи модель кредитування, яка склалася в Україні на сьогоднішній день, було вказано на її невідповідність стратегічним цілям економічного розвитку держави, оскільки вона спрямована на кінцеве споживання та підтримку поточної діяльності господарюючих суб’єктів, а не на ефективну реструктуризацію та модернізацію національного виробництва. Доповідач розкрив основні проблеми кредитно-інвестиційної співпраці банківських установ і реального сектору економіки України, до яких було віднесено: високу ціну позикових коштів; незахищеність прав банків-кредиторів; слабкість ресурсної бази банків через відсутність довгострокових коштів для довгострокового кредитування.

Проаналізувала основні напрямки взаємодії банківської системи та реального сектору економіки у доповіді «Взаємозв’язок банківського та реального секторів економіки» Анастасія Волощук (студентка факультету банківських технологій Севастопольського інституту банківської справи Української академії банківської справи НБУ), в якій розкрила основні моделі впливу банківської системи на стан реального сектора економіки, засновниками яких виступали: King, Levine (1993 р.), Jayaratne, Strahan (1996 р.), Rajan, Zingales (1998 р.) тощо. Зауважено, що для поліпшення стану кредитування необхідне досягнення в Україні фінансової і макроекономічної стабільності, проведення раціональної промислової і податкової політики, що забезпечило б потенційним позичальникам високу кредитоспроможність, а банкам дозволило б здійснювати виробничі інвестиції.

Романа Курчак (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») виступила з доповіддю на тему: «Вплив іноземного капіталу на функціонування банківського сектору України в період нестабільності на фінансових ринках», в якій зазначила, що приплив іноземного капіталу в банківську систему дозволяє, з одного боку, розширити ресурсний потенціал вітчизняних банків, а з іншого, – розширити свій бізнес іноземними банками на швидкозростаючих ринках. Романа відмітила, що входження іноземного капіталу в банківську систему України розпочалося у 1993 році коли на українському ринку з’явився великий банк зі 100% французьким капіталом – “Креді Ліоне Україна”. Доповідачем також було запропоновано в контексті оптимізації регулювання присутності іноземного банківського капіталу в Україні, запровадження банківського нагляду на консолідованій основі, розширення міжнародного співробітництва органів банківського нагляду, розвиток співпраці Національного банку України з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тощо.

З доповіддю «Макропруденційний нагляд як необхідна умова забезпечення фінансової стійкості банківської системи» виступила Любов Тивонюк (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Банківський аналітик»), яка підкреслила, що одним із методів, використовуваних центральними банками для вирішення завдань забезпечення стабільного функціонування банківської сектору та фінансової системи загалом, повинен стати макропруденційний аналіз, суть якого полягає в проведенні постійного моніторингу та комплексного аналізу взаємозв’язків усередині фінансової системи, її взаємодії з реальним сектором, бюджетною сферою, а також із тенденціями розвитку світових фінансових і товарних ринків з метою виявлення та попередження системних ризиків. Відзначено, що впровадження в практику банківського регулювання і контролю макропруденційного нагляду сприятиме вирішенню кількох завдань, а саме: рання діагностика системних ризиків та на цій основі розробка заходів щодо мінімізації негативного впливу даних ризиків на банківську систему; підвищити ефективність систем ризик-менеджменту та внутрішнього контролю банків.

Неля Гордій (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, учасник наукового гуртка «Грошова парадигма») виступила з доповіддю «Грошово-кредитна політика центральних банків провідних країн світу в кризовий період», в якій зазначила, що центральний банк, як регулятор, був і залишається одним із визначальних факторів посткризової стабілізації. Відмічено, що інструменти монетарної політики Федеральної резервної системи США під час кризи і в початковий відновлюваний період були спрямовані на пом'якшення регулятивного середовища з метою стимулювання американської економіки. До основних та­ких інструментів віднесено процентну ставку центробанку та викуп ним цінних паперів з фіксованою дохідністю (іпотечних та державних) на відкритих ринках. У підсумку доповіді було вказано, що в посткризовий період в більшості країн відбуваються процеси формування нових монетарних режимів, реалізація яких направлена на забезпечення стабільності національних валют, цінової, фінансової та макроекономічної стабільності.

Про забезпечення безпеки банківської діяльності розповіла Ганна Мордалевич (студентка обліково-фінансового факультету Донецького державного університету управління) у своїй доповіді «Система банківської безпеки на сучасному етапі розвитку банківських інститутів». Відзначено, що система безпеки банку покликана створювати умови для досягнення цілей бізнесу, своєчасно виявляти і максимально нейтралізувати дію різних небезпек і загроз в умовах конкуренції, а також зміцнювати позиції на ринку банківських  послуг. До задач забезпечення банківської безпеки було віднесено: захист законних інтересів і власності банку, організація системи заходів безпеки діяльності банківської установи; організація і реалізація заходів щодо підтримки встановленого порядку роботи банківських підрозділів в кризових ситуаціях; контроль стану та ефективності функціонування системи заходів безпеки в комерційному банку, своєчасне реагування на зміни в його роботі.

У процесі роботи конференції доповідачі відповідали на численні запитання учасників та вели активну дискусію щодо заданої тематики. Так, Мар’ян Бегман (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») звернув увагу на короткостроковість депозитних вкладень, що негативно впливає на стабільність ресурсної бази банківських установ, а також на неспроможність вітчизняної банківської системи кредитувати суб’єктів господарювання за нижчими процентними ставками, як це роблять у зарубіжних країнах, оскільки ставка Національного банку України є вищою.

Про необхідність збільшення кредитування реального сектору економіки зауважив Василь Павлович (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик»). Відзначено, що саме надання кредитів галузям сільського господарства, будівництва є більш сприятливим для розвитку вітчизняної економіки, оскільки споживче кредитування направлене на стимулювання іноземних виробників продукції, яку купує населення. Тому реальний сектор повинен бути пріоритетним у наданні кредитних коштів, хоча й інвестиції в нього носять довгостроковий характер.

Про потребу посилення контролю Національного банку України за комерційними банками відзначила Людмила Риндюк (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма»). Запропоновано посилювати контроль за рахунок введення нових коефіцієнтів, індикаторів, які б дали змогу розробити поглиблений аналіз фінансової стабільності банків. Також звернено увагу на необхідність рефінансування тих банківських установ, які зазнали негативного впливу фінансової ринкової кон’юнктури.

Владислав Козлов (аспірант кредитно-економічного факультету ДВНЗ «КНЕУ ім. В.Гетьмана») звернув увагу на тісний взаємозв’язок банківського та реального секторів економіки. Підкреслив, що саме розвиток реального сектору  формує очікування банків і таким способом чинить вплив на розвиток кредитного портфеля, а не кредитний портфель є першопричиною розвитку економіки країни.

Софія Кирилів (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») зауважила, що більшість розвинутих країн світу використовують обмеження щодо функціонування іноземного капіталу адекватно тим, які застосовуються регулятором країни походження капіталу  до національного ресурсу. Прикладом було наведено Ісландію, в якій розмір прямих іноземних інвестицій в банки країни обмежений лімітом у 25% сукупного статутного капіталу всіх структур у банківській системі країни.

Про напрями інвестування грошових коштів в Східній Європі розповів Віталій Іолтуховський (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик»). Він назвав основні причини небажання іноземних інвесторів вкладати кошти в Україну, серед яких економічна нестабільність, невизначеність законодавчої бази, проблеми із податковим кодексом та значні ризики. Зазначено, що основною метою входження іноземних банків на національний ринок є отримання прибутків, а не сприяння розвитку реального сектору економіки України.

Михайло Бобко (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») проаналізував структуру частки іноземного капіталу в статутному капіталі вітчизняних банківських установ і вказав на переважання російського капіталу та зменшення ресурсів банків Західної Європи. Відзначено, що основним завданням інвестуючих коштів є налагодження ефективних і більш тісних відносин між Росією та Україною, а також їх спрямованість на підтримку розвитку економіки країни-вкладника.

У ході проведення конференції функціонували 3 секції.

На засіданні Секції №1 «Актуальні проблеми функціонування банківської системи: трансформація, інновації, фінансова стійкість» було розглянуто ряд актуальних проблем діяльності банківської системи України. Зокрема, бурхливі дискусії розгорнулися щодо впливу динаміки розвитку економіки на стійкість банківської системи, капіталізації вітчизняних банків, а також особливостей страхування депозитів фізичних осіб та діяльності Фонду гарантування вкладів, перспектив впровадження мережі Інтернет та мобільних технологій у сферу банківських послуг, а також ризиків банківської діяльності. Були порушені питання розвитку інфляційних очікувань в Україні, інвестиційної, кредитної та депозитної діяльності банку, забезпечення ліквідності банківської системи та її удосконалення в контексті глобалізаційних процесів, особливості формування конкурентної стратегії банку. У ході роботи секції було заслухано 22 доповіді.

Зокрема, Владислав Козлов (аспірант кредитно-економічного факультету КНЕУ ім. Вадима Гетьмана) у доповіді «Вплив динаміки розвитку економіки на стійкість банківської системи» зазначив, що при побудові моделі поширення ризику в банківській системі виникає необхідність визначення характеру впливу динаміки розвитку економіки на надійність банків. Доповідач визначив, що на стійкість банківської системи впливають такі характеристики економічного розвитку як темпи її зростання, розмір та ступінь відкритості.

Ірина Бандрах (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у своїй доповіді «Формування власного капіталу банків України в посткризовий період» відмітила, що сучасний стан вітчизняної банківської системи характеризується значним погіршенням фінансових результатів діяльності банків. Така ситуація обумовлена недостатністю у фінансово-кредитних установ капіталу, який повинен бути у розпорядженні банку для покриття існуючих ризиків. Було  також зазначено, що збільшення власного капіталу відбувається в основному через зростання у його структурі статутного капіталу.

Ігор Моісеєв та Євгеній Ніколаєнко (студенти фінансово-економічного факультету ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана») проінформували у доповіді на тему «Страхування вкладів фізичних осіб – чинник стабілізації банківської системи» про існування певних ризиків в процесі формування та використання коштів фізичних осіб, що призвело до виникнення системи страхування вкладів, а також окремої структури – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Були зазначені заходи для запобігання проблем, що виникають при даній ситуації. Запропоновано диференціювати внески для банків-учасників вищезгаданої установи залежно від ступеня ризику діяльності банку.

Михайло Бобко (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у доповіді «Інтернет-банкінг як альтернативний канал продажу банківських продуктів» розглянув нові можливості мережі Інтернет при реалізації банківських послуг. Було запропоновано обов’язкові опції для функціонування даного сервісу, до яких віднесено: виписка по рахунках, переказ коштів між рахунками, можливість здійснення різноманітних платежів в національній валюті.

Доповідь «Основні види дистанційного банківського обслуговування» Оксани Васюти (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») містила ґрунтовну інформацію щодо електронних банківських послуг, які спрямовані на удосконалення та реалізацію банківських продуктів шляхом використання інформаційних систем. Відзначено, що для реалізації відповідних електронних послуг необхідно вдосконалювати організацію електронної діяльності банку, яка б ґрунтувалась на особливостях сучасних засобів комунікації.

Максим Панасенко (студент фінансово-кредитного факультету Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ) у доповіді «Ризики кредитування банками малого підприємництва» зазначив, що майже жодна банківська установа не надає кредит на започаткування власної справи, а ті кредити, які надаються, мають ряд умов, які ускладнюють їх отримання та виплату, тому підприємці часто відмовляються від ідеї кредитування. Він відзначив, що важливим напрямом роботи є покращення менеджменту на малих підприємствах задля поліпшення їх кредитоспроможності як позичальників банку.

Тетяна Головата (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма»)  у доповіді «Особливості капіталізації банківської системи України в сучасних умовах» відмітила, що ефективність діяльності вітчизняної банківської системи значною мірою залежить від рівня капіталізації українських банків і є важливою умовою їх розвитку. Запропоновано основні заходи з метою недопущення зниження рівня капіталізації та фінансової стійкості установ, а також підвищення їх конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому міжнародних ринках.

У доповіді «Валютний ризик в діяльності комерційних банків» Іванни Жигадло (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») зазначено, що в сукупності ризиків, притаманних банківській діяльності, одне з провідних місць належить валютному ризику.  Для його управління необхідним є постійний моніторинг ризику, проведення оцінки потенційних збитків, розроблення плану дій на випадок кризових явищ. Щодо вітчизняних банків доповідач відзначила необхідність широкого впровадження методів хеджування.

Павло Луців (студент україно-німецького факультету ТНЕУ) у своїй доповіді «Використання інформаційного терміналу Bloomberg Professional у практиці інвестиційного банкінгу» закцентував увагу на те, що поряд з комерційними та роздрібними банківськими послугами в Україні не отримав належного ступеня розвитку інвестиційний банкінг. В такому випадку існує доцільність створення вітчизняними інформаційними агентствами власних інформаційних терміналів на зразок Bloomberg Professional для забезпечення потреб користувачів.

Інвестиційна політика банків як фінансовий інструмент впливу на інвестиційну діяльність комерційних банків в Україні має коротку історію розвитку і перебуває на початку свого формування, зазначила Марія Загірська (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у своїй доповіді на тему «Інвестиційна політика банків: умови та чинники розвитку». З огляду на це вона запропонувала вивчення не тільки зарубіжного досвіду розробки і реалізації банківської інвестиційної політики, але й формування стратегії і тактики інвестиційної діяльності банків.

В доповіді Ірини Королик (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») на тему «Особливості розвитку інфляційних очікувань  в Україні в період кризи та в посткризовий період» зазначено, що інфляційні очікування є фактором визначення динаміки розгортання інфляційних процесів в економіці. Вони формуються великою кількістю чинників, серед яких були виділені криза довіри до банківської системи та валютної політики НБУ.

Катерина Леськів (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у доповіді «Вплив банківського кредитування на відновлення реального сектору економіки» відмітила, що економічне зростання країни в сучасних умовах неможливо забезпечити без залучення банківського капіталу в реальний сектор економіки. Відтак, були зазначені монетарні методи НБУ, які мають бути вжиті для стимулювання кредитної активності банків.

Катерина Новацька (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») зазначила у своїй доповіді на тему «Формування та реалізація кредитної політики – головне завдання банківських установ», що головним завданням правління комерційного банку є побудова ефективної кредитної політики. Доповідач визначила основні принципи, на основі яких вона має функціонувати, а також причини, що спричиняють недосконалість механізму її реалізації.

Доповідь Ольги Олійник (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») на тему «Депозитна політика як формування ресурсів банківських установ» містила інформацію про роль депозитної політики, що полягає у визначенні пріоритетних напрямків розвитку та удосконаленні банківської діяльності в процесі залучення й акумулювання ресурсів, розвитку депозитних операцій та підвищенні їх ефективності. Відтак доповідач відзначила про необхідність підвищення ролі депозитної політики і шляхи досягнення цього.

В умовах кризи ліквідність банківської системи має тенденцію до зниження, відзначила у своїй доповіді «Забезпечення ліквідності банківської системи України» Юлія Паленичка (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма»), тому дана проблема потребує дослідження на сучасному посткризовому етапі розвитку економіки України. Оскільки існує потреба у стабілізації вітчизняного банківського сектору, то доповідачем було запропоновано встановлення відповідних положень та процедур у банку для контролю та обмеження ризику ліквідності.

У доповіді «Особливості формування конкурентної стратегії банку на ринку банківських послуг» Тетяна Палешник (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») обґрунтована необхідність розробки конкурентної стратегії банку, що повинна забезпечувати перехід від поточної конкурентної позиції до бажаної майбутньої протягом визначеного періоду, що дасть змогу посилити конкурентну боротьбу між банківськими установами та пропонувати клієнтам більше коло різноманітних послуг.

Доповідач Людмила Риндюк (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у своїй роботі під назвою «Розвиток системи гарантування вкладів в Україні в умовах глобалізаційних процесів» зазначила, що однією з головних причин нестабільності в діяльності українських банків є підрив довіри до банківської системи. З метою подальшого запобігання цього запропоновано забезпечувати постійне поетапне підвищення розміру гарантованих сум відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів.

Тарас Саянчук (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у доповіді «Банківська система України: трансформації та удосконалення в контексті глобалізаційних процесів» зазначив, що присутність іноземного капіталу в банківському секторі несе в собі певні переваги та обумовлює підвищення рівня конкурентоспроможності. Також були визначені основні підходи до удосконалення діяльності банківської системи України.

Анастасією Ситніковою (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у роботі «Аналіз сучасного стану та проблем формування ресурсів банками України» було проаналізовано показники ефективності формування ресурсної бази вітчизняних комерційних банків, які свідчать про необхідність використання нових аналітичних інструментів та програм для мобілізації тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх у реальні кредитні ресурси, що забезпечить стимулювання залучення капіталу, його збереження та ефективний розвиток економіки.

Уляна Сорока (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») проінформувала присутніх своєю доповіддю на тему «Проблеми та перспективи розвитку кредитування малого бізнесу в Україні», що на сьогоднішній день формування кредитних відносин підприємств малого бізнесу з банками-кредиторами відбувається в умовах нестабільної діяльності банківської системи та несприятливих економічних тенденцій, що є наслідком впливу світової фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр. Також було зазначено про існування проблеми короткострокового кредитування, оскільки видавати довгострокові кредити на розширення виробництва за таких сучасних умов є дуже ризикованим й невигідним для банківських установ України та визначено шляхи реалізації даної проблеми.

У доповіді Мар’яни Філь (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») на тему «Управління кредитним ризиком банками» було відмічено, що банкам України, щоб підвищити якість кредитування треба забезпечити зворотність наданих кредитів та позик, а також збільшити прибутковість кредитних операцій. Для цього необхідно використовувати методи трансферту кредитного ризику, які дозволять перекласти частину ризику кредитування на іншу банківську установу і дадуть можливість раціональніше використовувати банківські ресурси.

Активне впровадження банківських інновацій в практику банківської діяльності дозволяє збільшити прибутковість банків, розширити коло клієнтів та підвищити свою конкурентоспроможність, про що відмітив Іван Шматько (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик»)  у доповіді «Інноваційна діяльність у банківському бізнесі». Також було зазначено, що з огляду на швидкість розвитку банківських інновацій у провідних країнах світу перспективи інноваційного буму в Україні є досить високими.

У Секції №2 «Грошово-кредитне регулювання та напрями його оптимізації в сучасних умовах» були порушені питання макропруденційного нагляду, таргетування інфляції як сладової монетарної політики центральних банків, валютної системи України та валютно-курсової політики. А також велася жвава дискусія щодо впливу динаміки зовнішнього боргу на курс національної валюти, ефективності механізму рефінансування комерційних банків, перспектив розвитку валютного ринку України. В процесі роботи секції було заслухано 16 доповідей.

Марія Борис (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») в своїй доповіді «Кредитування економіки України в умовах виходу із банківської кризи» зазначила, що до початку світової економічної кризи вітчизняна банківська система розвивалась прискореними темпами. Підкреслено, що удосконалення кредитної політики українськими банками повинно бути спрямоване на оздоровлення фінансового сектору та відновлення темпів економічного зростання в Україні, і саме це є головним завданням в умовах необхідності швидкого подолання наслідків фінансової кризи у вітчизняній економіці.

Про проблеми регулювання вітчизняного валютного ринку розповіла у своїй доповіді «Проблеми регулювання вітчизняного валютного ринку»  Юлія Головко (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма»), яка проінформувала присутніх про те, що світова фінансова криза негативно вплинула на розвиток національної економіки, зокрема і на валютний ринок. Зауважено, що важливою складовою у розвитку валютного ринку є валютно-курсова політика. Наведено ряд ключових вимог, які необхідні для успішного функціонування валютного ринку.

Марія Дзюбина (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у своїй доповіді «Валютна система України» вказала на елементи національної валютної системи. Зазначено, що національна валютна система є державно-правовою формою організації валютних відносин даної країни з іншими країнами. Для вдосконалення валютної системи України наведено ряд проблемних завдань, які потребують вирішення.

В своїй доповіді «Шляхи вдосконалення кредитної політики банку в умовах фінансово-економічної кризи» Христина Козлова  (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») визначила причини погіршення ринку банківських кредитів та етапи розробки кредитної політики банку. Нею також було запропоновано рекомендації щодо усунення банківських помилок, зокрема необхідно: здійснювати постійний контроль за станом кредитного портфеля; чітко визначити процедури, норми та повноваження персоналу банку під час оцінки рівня ризику; впроваджувати заходи спрямовані на зниження рівня ризику кредитного портфеля тощо.

Ірина Колесник (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у своїй доповіді «Забезпечення стабільності національних грошей НБУ: проблеми та перспектива» зазначила, що починаючи з 2011року Національний банк демонстрував досить зважену політику, спрямовану на забезпечення стабільності гривні. Також для досягнення банком своїх цілей було запропоновано ряд чинників, серед яких необхідність участі НБУ в управлінні державним боргом, поступовий перехід до повної конвертованості гривні тощо.

Про ефективність механізму рефінансування комерційних банків розповіла у своїй доповіді «Ефективність механізму рефінансування комерційних банків» Наталя Коцюруба (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик»), яка проінформувала присутніх про те, що світова фінансова криза 2008 р. гостро позначилася на стані банківської системи України. Визначено загальні умови використання рефінансування комерційних банків та список спільних рис інструментів рефінансування.

Ольга Міщанин (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у своїй доповіді «Золотовалютні резерви як один з основних об’єктів регулювання Центрального банку»  зазначила, що золотовалютні резерви – це запас золота й грошові ресурси, які є власністю держави. Зауважено, що у більшості держав управління золотовалютними резервами здійснює Центральний банк, але рішення щодо дій з ними приймає уряд. Вказано рекомендації МВФ щодо оптимальних розмірів золотовалютних резервів.

Андрій Скірка (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у своїй доповіді «Характеристика валютної політики Національного банку України на сучасному етапі» зазначив, що при проведенні валютної політики  регулятор застосовує широке коло інструментів, таких як: дисконтна та девізна політики; девальвація і ревальвація валют; диверсифікація валютних резервів; регулювання режиму валютного курсу; валютні обмеження. А також зауважено, що забезпечення стабільності курсу гривні не може бути лише внаслідок валютних інтервенцій НБУ.

В доповіді «Вплив грошово-кредитної політики НБУ на кредитну активність комерційних банків» Христина Скоморівська (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») зазначила, що для регулювання діяльності банківських установ використовують адміністративні і ринкові інструменти. Доповідач закцентувала увагу на те, що обов’язкові резерви, полягають у встановленні для комерційних банків обов’язкових, мінімальних норм ресурсів у процентному відношенні від величини залучених пасивів.

Смолій Наталя (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у своїй доповіді «Таргетування інфляції як метод стабілізації цін» підкреслила, що основним ефектом інфляційного таргетування є зниження рівня  волатильності інфляції та інфляційних очікувань. Визначила головні мотиви переходу до інфляційного таргетування в Україні та вказала на доцільність його запровадження в сучасних умовах.

В своїй доповіді «Податкові аспекти регулювання банківської діяльності» Іванна Чайковська (студентка факультету фінансів ТНЕУ) проаналізувала основні методи несплати податків і неподання фінансової звітності банківськими установами до органів статистики. Зазначено, що високі податки на прибуток банків послаблюють їх роль та значення як фінансових посередників, посилюють нестабільність банківської системи.

Ельвіра Шафоростова (студентка факультету фінансового управління Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля) у своїй доповіді «Інструменти грошово-кредитної політики» зазначила, що одним з головних суб’єктів грошово-кредитної політики України є сама держава й Національний банк. З урахуванням характеру впливу на грошово-кредитний ринок, доповідачем виділено дві групи інструментів: адміністративного та економічного впливу.

В доповіді «Перспективи підвищення прозорості у політиці НБУ» Василь Павлович (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») зазначив, що прозорість грошово-кредитної політики повинна характеризуватися відсутністю таємниці, повнотою надання інформації, включаючи уточнення цілей політики, процедур та забезпечувати своєчасність звітності. Підкреслено, що протягом останнього десятиліття центральні банки проводять більш відкриту фінансову політику.

Анастасія Шкатула (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у своїй доповіді «Ринкове регулювання валютного курсу та його оптимальний режим для України в умовах відкритої економіки» зазначила, що згідно з класифікацією МВФ, існують певні види  систем регулювання валютного курсу. Зауважено, що Національному банку потрібно розробити і впровадити інструментарій хеджування валютних ризиків. Вказано, що лібералізація не повинна бути самоціллю, тому що це не відповідає інтересам нашої держави.

В доповіді «Шляхи вдосконалення валютного регулювання і валютної політики в Україні» Ірина Щедра (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») розповіла про те, що ефективне функціонування національного валютного ринку в сучасних нестабільних умовах є одним із найприорітетніших завдань сучасної економіки. Аналізуючи стан валютного ринку виділено ряд проблемних аспектів, а також запропоновано заходи реорганізації валютної системи.

Марія Янч (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у своїй доповіді «Антиінфляційні заходи в Україні»  підкреслила, що причинами інфляції в Україні є: подорожчання імпортованих енергоносіїв, високий рівень тіньової економіки, прискорене зношення основних фондів. Також відзначила, що інфляцію неможливо подолати популістськими гаслами, безпідставними заявами про підвищення зарплат, пенсій, стипендій. Наголосила, що тільки переборовши кризу, можна перейти на загальноприйняті принципи ринкової економіки.

У Секції №3 «Зарубіжний досвід забезпечення ефективної діяльності банківської системи в сучасних умовах» була піднята гостра полеміка щодо шляхів подолання кризи в Єврозоні та Україні, ефективності впровадження системи Private banking у вітчизняну економіку та впливу іноземного капіталу на національний банківський сектор. В процесі роботи секції було заслухано 10 доповідей.

Інна Юрій (науковий співробітник, бібліотека ТНЕУ) в своїй доповіді «Європейський валютний союз в зв’язках регіональних протиріч» зазначила, що в Європі функціонує Європейська валютна система, яка класифікується як міжнародна регіональна валютна система. Економічний та монетарний союз є найвищою сходинкою європейської інтеграції. У доповіді були також грунтовно проаналізовані етапи становлення і проблеми розвитку європейського економічного та валютного союзу.

Марія Возняк (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у своїй доповіді «Врахування досвіду провідних країн світу у боротьбі з світовою фінансово-економічною кризою 2008р.» звернула увагу, що світова фінансово-економічна криза сьогодні є предметом обговорення у колах політиків, можновладців, банкірів і науковців в усьому світі. Також проаналізувала причини її виникнення, наслідки, антикризові заходи і запропонувала шляхи  виходу з кризи в сучасних умовах.

Галина Леськів (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») в своїй доповіді «Вплив іноземного капіталу на банківський сектор України» зауважила, що іноземний капітал в банківській системі України сприяє підвищенню якості банківської системи та дозволяє активізувати економічні процеси. Підкреслено, що іноземні інвестори приходять на український банківський ринок лише з метою збільшення активних операцій та отримання прибутку.

Тетяна Маслова (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у доповіді «Монетарна політика Банку Англії на сучасному етапі»  розкрила механізм подолання економічних криз та зниження довгострокових ризиків для фінансової стабільності. Зазначено, що довготривале структурне нагромадження фінансових дисбалансів, фактично засвідчило кризу усієї міжнародної економіки, яка із безпрецедентним динамізмом поширилась розвиненими країнами.  Підкреслено, що стабільність цін можна досягнути саме завдяки ефективній координації монетарної і фіскальної політики, що забезпечить захист як внутрішнього ринку, так і усієї банківської системи країни загалом.

Про чинники, які привели до розгортання кризи та про економічну політику світу, її напрямки і завдання розповіла Тетяна Медзяк  (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у доповіді «Шляхи подолання кризи у Європі та Україні». Відзначено, що для пожвавлення економічної активності та запобігання економічного спаду необхідним є забезпечення достатньої пропозиції грошових ресурсів та  жорсткий контроль за структурою їх використання.

Лілія Педорич (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у доповіді «Private banking: досвід Швейцарії» закцентувала увагу на тому, що Private Banking сьогодні став звичним явищем, який використовується в практиці ведення банківського бізнесу майже у всьому світі. Підсумовуючи, зазначила, що в зв’язку із перспективністю розвитку індивідуальних послуг для  заможних клієнтів, число яких в Україні постійно зростає, надзвичайно актуальним та пріоритетним напрямом діяльності для вітчизняних банків повинно стати застосування практики здійснення Private Banking саме швейцарськими банківськими установами, ефективність якої є доведеною.

У доповіді «Міжнародні банки і фінансові центри» Дана Пелехат (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») проаналізувала діяльність міжнародних банків та визначила,  що у 2011 році чільна десятка фінансових центрів має такий вигляд: Лондон, Нью-Йорк, Гонконг, Сінгапур, Шанхай, Токіо, Чикаго, Цюрих, Сан-Франциско, Торонто. Досліджено, що на сьогодні найефективнішим засобом управління глобальними фінансовими потоками є міжнародний механізм, який утворюють найбільші банки світу.

Проаналізував перспективи розвитку європейської економіки Андрій Прохоцький (студент факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Банківський аналітик») у доповіді «Сучасні проблеми банківських систем країн Єврозони в контексті боргової кризи». Підкреслено, що експерти МВФ наголошують, що в зоні євро тиск на суверенних позичальників загрожує поновленням циклу негативного зворотного зв’язку між банківською системою і реальною економікою. Таким чином, визначено, що вплив боргової кризи на функціонування комерційних банків має бути предметом постійної уваги регуляторів ринків банківських послуг з метою адекватного і вчасного реагування на нові проблеми, недопущення зниження фінансової стійкості банківських секторів національних економік і обґрунтованого прогнозування їх подальшого розвитку.

Катерина Торопова (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, науковий гурток «Грошова парадигма») у доповіді «Основні принципи кредитної діяльності МВФ» розповіла, що МВФ є валютно-фінансовою організацією, характерною особливістю якої є багатофункціональність, тобто він одночасно виконує функції регулювання, фінансування, консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Вказано на доцільність  співробітництва з МВФ, оскільки можна отримати дешеві кредитні ресурси, така співпраця сприяє залученню до діяльності глобальних фінансових інститутів, дає можливість отримати консультаційні та експертні послуги міжнародної організації.

Юлія Якименко (студентка факультету банківського бізнесу ТНЕУ, голова наукового гуртка «Банківський аналітик») у доповіді «Зарубіжний досвід страхування депозитів»  визначила, що страхування депозитів полягає у створенні системи захисту грошових вкладів, які знаходяться на депозитних рахунках у комерційних банках, на випадок банкрутства цих банків. Зауважено, що реалізація реформи системи страхування депозитів в Україні призведе до підвищення довіри вкладників до банківської системи та забезпечить приплив тимчасово вільних коштів у банки на депозитні рахунки, і, як наслідок, підвищить стабільність фінансово-кредитної системи у цілому.

21 березня 2012 року було проведено підсумкове засідання конференції, де за результатами проведення пленарного засідання конференції і трьох її секцій були обґрунтовані теоретичні аспекти та надані практичні рекомендації щодо забезпечення ефективності функціонування банківської системи України в умовах фінансової нестабільності, зокрема в частині удосконалення банківського законодавства, активізації інструментів кредитування реального сектору економіки, оптимізації монетарного регулювання грошової сфери України та можливості адаптації зарубіжного досвіду забезпечення ефективної діяльності банківської системи.

Підсумовуючи результати проведення конференції, завідуючий кафедрою банківської справи ТНЕУ, д.е.н., професор Олександр Валерійович Дзюблюк відзначив важливу роль банківського сектора у сучасній економічній системі, що зумовлює необхідність подальших теоретичних досліджень його роботи з метою розробки належних практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності його функціонування, оскільки в сучасному світі саме рішення банкірів визначають динаміку економічного розвитку. Проф. О.В. Дзюблюк у своєму виступі також подякував усім студентам і аспірантам, які прийняли участь у науковому заході та побажав не зупинятися на досягнутому, здобувати нові творчі вершини і хороші результати у науковій діяльності, а також висловив надію на подальшу творчу співпрацю студентів наукових гуртків кафедри банківської справи ТНЕУ із студентами інших вищих навчальних закладів.

За результатами пленарного та секційних виступів  грамотами за найкращі доповіді було нагороджено 15 студентів.